Dmitry Kostushev каже: Представник АП вийшов до мітингуючих і заявив, що Порошенко не в курсі, хто віддав наказ на оточення бази ПС. Тільки що виступав Наливайченко. Він теж заявив, що він не в курсі. Декілька хвилин тому закінчив виступати представник ГШ. Вони теж не в курсі, хто віддав наказ двом бригадам оточити базу ПС. ...30.04.2015
Dmitry Kostushev каже: Представник АП вийшов до мітингуючих і заявив, що Порошенко не в курсі, хто віддав наказ на оточення бази ПС. Тільки що виступав Наливайченко. Він теж заявив, що він не в курсі. Декілька хвилин тому закінчив виступати представник ГШ. Вони теж не в курсі, хто віддав наказ двом бригадам оточити базу ПС.
І ці люди керують країною, хочуть, щоб їх слухались солдати, населення і хочуть ...
Dmitry Kostushev каже: Представник АП вийшов до мітингуючих і заявив, що Порошенко не в курсі, хто віддав наказ на оточення бази ПС. Тільки що виступав Наливайченко. Він теж заявив, що він не в курсі. Декілька хвилин тому закінчив виступати представник ГШ. Вони теж не в курсі, хто віддав наказ двом бригадам оточити базу ПС.
І ці люди керують країною, хочуть, щоб їх слухались солдати, населення і хочуть перемогти ворога?
Сьогодні наснилось: хлопчик русявий, як звать, питаю, каже - Марік. Чи бува не звуть тебе батьки Марципан? - питаю знов, бо пам'ятаю людину, що в неї син Марік, якого вони звуть Марципан. Так, каже, а звідки ви знаєте?! - А по-батькові твоє не Сергійович? Бо, мабуть, я знаю твого батька, - Так, Сергійович! - ще більше дивується хлопчик, а я майже впевнений, що той самий Марципан, і щоб остаточно пересвідчитися ...
Сьогодні наснилось: хлопчик русявий, як звать, питаю, каже - Марік. Чи бува не звуть тебе батьки Марципан? - питаю знов, бо пам'ятаю людину, що в неї син Марік, якого вони звуть Марципан. Так, каже, а звідки ви знаєте?! - А по-батькові твоє не Сергійович? Бо, мабуть, я знаю твого батька, - Так, Сергійович! - ще більше дивується хлопчик, а я майже впевнений, що той самий Марципан, і щоб остаточно пересвідчитися та відкрити карти хлопчикові, хочу запитати "А фамілія твоя часом не...." - і забуваю фамілію. Довго намагався пригадати, крутилося на язиці то те, то се, аж поки не прокинувся. Прокинувся і продовжую згадувати, нарешті - згадав, згадав!!! Але хлопчика, щоб запитати, вже не було...
Сегодня в очередной раз помониторила сайт Запорожского городского совета. И сегодня меня исключительно интересовали итоги работы депутатских комиссий - их протоколы. Я думаю не надо объяснять, что
ПЕРЕЛІК ЗАСІДАНЬ ДЕПУТАТСЬКИХ КОМІСІЙ м.ЗАПОРІЖЖЯ, 2015 рік.
За останній рік росіяни провели стільки містичних ритуалів, символічних присвячень, релігійних таїнств, що це мало вже врятувати іх країну багато разів. Всі ці урочини, мощі, священі вогні, паради, ходи, прапори, стрічки, роковини, символи матеріальні та духовні, молебни, інші події, аби налякати весь світ і заспокоїти себе, бодай якось придушити ту паніку, шо поволі тьмарить розум нещасним росіянам, ...
За останній рік росіяни провели стільки містичних ритуалів, символічних присвячень, релігійних таїнств, що це мало вже врятувати іх країну багато разів. Всі ці урочини, мощі, священі вогні, паради, ходи, прапори, стрічки, роковини, символи матеріальні та духовні, молебни, інші події, аби налякати весь світ і заспокоїти себе, бодай якось придушити ту паніку, шо поволі тьмарить розум нещасним росіянам, все це в неймовірній кількості. Так часто навіть шаман в бубна не стукає, за масштабами сакральних дій сьогодні РФ наближається до тих майя, що тисячами рубали голови та скидали їх з піраміди, аби все було гаразд. Чим закінчиться цей метафізичний угар, важко сказати, але вже зараз видно, що зв'язок з реальністю для більшості росіян остаточно втрачено. Поверніться на землю!
Що таке громадянська війна? Багатовладдя, відсутність потужної центральної сили, хаос, падіння економіки, згортання громадянських прав та свобод.
Як почався Майдан, громадянська війна була невідворотня. Як вона буде виглядати? Спираючись на досвід попередніх громадянських війн в Україні, я малював собі ті самі картинки, що були на початку 20 століття: отаманські станиці, псевдодержавні…
Що таке громадянська війна? Багатовладдя, відсутність потужної центральної сили, хаос, падіння економіки, згортання громадянських прав та свобод.
Як почався Майдан, громадянська війна була невідворотня. Як вона буде виглядати? Спираючись на досвід попередніх громадянських війн в Україні, я малював собі ті самі картинки, що були на початку 20 століття: отаманські станиці, псевдодержавні мікроутворення, вихід з підпорядкування центру окремих регіонів, анархія, озброєні люди і, звичайно ж, летючі ескадрони банд, що зліплені на невідомо чиї гроші з лихиго люду, присталого на насильство і грабунок. Тачанкки з кулеметами, набіги на села, вилучення на користь цих військових утворень грошей, коней, кур, зерна, сала... Все як у кіно, яке ми бачили.
Але час йшов, а картинка, що з'явилась в моїй уяві, чомусь все не вимальовувалась. Бо ХХІ століття, ось чому. Насправді все це є, але надбало сучасних форм, адаптувалось до соціально-правових та економічних відносин сьогодення. Русько-козацькі станиці на буренному сході маємо? Маємо, з власними печатками, законами, указами та інше. Маємо також безліч військових формувань на службі у різних політичних, кримінальних, фінансово-промислових сил: всі ці батальйони Днепр-1,2,3... Київ-1,2,3... Азов, Сила нації, Січ, Донбас-n... Зграї закомуфлированих безробітних, учорашні тітушки, грають у війну в очікуванні свого дрібненького воєного гешефту у вигляді телевізора, мопеда чи військового намету, в залежності від особистого рівня запитів. Замість тачанок - експроприїровані Міцубісі-Паджеро, ну не на конях же скакати! Набіги на міщан? Будь-ласка: рейдерськи захоплення підприємств чи просто прибуткових бізнесів учорашніх опонентів, сільгосппідприємств, земельних ділянок. Маємо відсутність діяльності міліції як такової: міліція є, але правоохоронної діяльності нема. Маємо розквіт контрабанди та контрафакту, бо за умов зубожіння населення гроші, а не закони відіграють визначну роль. Маємо проституіровану владу, що змінює принципи з легкістю зміни фуражки на будьоновку. Маємо ті самі типажі, але з айфонами.
Війна плине більш цивілізовано, з імітацією законності, з дотриманням розмитих правил гри, коли всі усе розуміють, але роблять вигляд, що не помічають. Війна ведеться максимально легалізовано, щоб не ховатись по сирих байраках, а спати у м'який постілі та мати змогу ввечері скуплятись у добре освітленому супермаркеті з приємною музикою. Війна ведеться на рівні компроматів, блокування діяльності супротивника в максимально наближений до законного спосіб. Война ведеться і через телевізор: сторони скажено відбрехуються та кидаються лайном одне в одного, одночасно задешево скупляючи симпатії населення, щоб виглядати більш легітимними. І населення втягується в процес, громадяни стають прибічниками якогось батьки, отамана чи генерала, створюючи ворожу опозицію прибічникам іншого олігарха, комбата чи міністра. Просто зараз, у цю саму мить десь стріляють, грабують, катують, продаються, підробляють, брешуть, б'ються, щось захоплюють, щось фальшують, щось руйнують... Вважаєте це є фоном мирного життя України? Я так не вважаю. Все це і є громадянська війна зразку ХХІ століття.
Це як в кіно про погане майбюутнє: XXI століття, на околиці промислового мегаполісу навколо багаття зі сміття, що розведено просто у вологій багнюці, стоять декілька молодих людей та намагаються засмажити стегно генно-модіфікованої курки, м'ясо якої не має іншого смаку, крім смаку антибіотиків та вітамінних домішок, на яких її було зрощено на птахофермі; сутеніє, серпанок, з червоно-помаранчевого неба ...
Це як в кіно про погане майбюутнє: XXI століття, на околиці промислового мегаполісу навколо багаття зі сміття, що розведено просто у вологій багнюці, стоять декілька молодих людей та намагаються засмажити стегно генно-модіфікованої курки, м'ясо якої не має іншого смаку, крім смаку антибіотиків та вітамінних домішок, на яких її було зрощено на птахофермі; сутеніє, серпанок, з червоно-помаранчевого неба ліниво накрапує дрібний кислотний дощик, обличь молодих людей не видно, вони не тверезі. Якась бредберівщина...
Чомусь перед очима виникла саме ця картинка, коли одного разу ми стояли з друзями ввечері якогось святкового дня серед мого весняного городу, з уламків якогось стільця, старих газет, яєчних лотків ми розвели багаття і дивились як смажаться "ножки буша"; похмуре небо, підсвічене вогнями великого промислового міста сяяло червоно-помаранчевим кольором, східний вітер приніс запах заводів, і на багаття, на курку, на нас сипала мокра кислотна мряка. Хтось кинув недопалок в огонь. Ми курили, всі почували себе пречудово і я у тому числі - адже свято.
Але до тієї самої миті, як побачив нас стороннім поглядом та назвав речі своїми іменами. Надто непомітно ми опинились в тому самому поганому майбутньому, надто повільно наступили зміни, а вміння звикати не дало усвідомити їх. З того часу я зарікся кидати у вогнище будь-яке сміття та жерти тих клятих просочених хімічним лайном курок, згодом кинув палити, але кислотний дощ та колір неба я змінити не зміг.