This campaign aims to raise $23,750 until 20-Sep-2014 to buy 250 IFAKs for Ukrainian soldiers fighting against terrorism in Eastern Ukraine. Please donate today to help save a life.

A variety of homegrown initiatives led by civic groups, locals and expatriates have sprung up to help supply Ukrainian servicemen with much-needed aid, ranging from safety gear to battlefield first aid kits. Russia’s unprovoked war in Luhansk and Donetsk oblasts has killed more than 900 servicemen a…

Learn aviation English online. Free English lessons for Pilots, Air Traffic Controllers, flight attendants and ground crew to prepare for and pass ICAO level.

Маріуполь. За 15 кілометрів від російських танків

Мітинг проти російської окупації в Маріуполі // goo.gl/BN2Sqk

Боевые действия начались днем в четверг на подступах к восточной части Мариуполя, сообщают очевидцы.

АНДРУХОВИЧ. MUST READ. Пам'ятаю той день, 12-го червня, коли з Донбасу надійшла новина про цілих два танки в сепаратистів. Це був шок, як завжди. Звідки, чорт забирай?! Ні, ну ясно звідки – з Росії. Але що це означає, це нове божевілля? Невже "він" і цю межу переступив? Трохи згодом у мережах почали самозаспокоюватися: це не справжні бойові танки, а зняті з постаментів танки-пам'ятники. Вони, сепари, їх лише задля понтів ганяють. Зрозуміло, що заспокоювалися ми недовго, і реальність, теж як завжди, виявилася жорстокішою. Нині, два з половиною місяці потому, йдеться про десятки, якщо не сотні ворожих танків. Якоюсь мірою ми навіть звикли до того, що вони проникають. Шоку від цього вже не буває. Це тоді, перед 12-м червня, ми наївно думали, що наш кордон на сході надійно заблоковано. А потім підтвердилися чутки, що він існує лише на мапах. І все ж я дивуюся Путіну. Якщо вже він обрав цю знущально-придуркувату манеру спілкування зі світом і "на голубом глазу" верзе про якихось, наприклад, "заблукалих десантників", то чому б йому й у постаментні танки не погратися? Їх же справді там на Донбасі на постаментах сотні. Міг би й озвучити версію – чисто по приколу. Зняли з постаментів, поставили на хід – от і воюють тепер. Хай би всі ці західні мудрагелі-експерти потім із тиждень билися над спростуваннями і супутникові знімки показували. Путін стібеться, і це погано для людства в цілому. Але ще гірше те, що західні лідери все одно до нього звертаються і просять пояснень. Враження таке, що їм над усе потрібно бодай щось від нього почути. Що-небудь, ну будь ласочка. Їм здається, що це діалог. Хай це буде чергова абсолютно знущальна брехня, тупа відмаза – вони проковтнуть. Вони як зіницю ока цінують той факт, що він узагалі ще відповідає. Їм може здаватися, що поки він відповідає, він безпечніший. В їхній ментальності, мабуть, елементарно не вкладається це роздвоєння: з одного боку відверто клеїти дурня, формулюючи на зовнішній світ усілякі позитивно-порожні месиджі, з іншого – холоднокровно й на повному серйозі робити далі своє. Тобто крок за кроком нарощувати свою злочинну агресію. Цікаво, чи західні лідери все ще думають, ніби в неї є межа? Насправді з цією межею все приблизно так само, як і з нашим кордоном на сході. Начебто є, але немає. Повинна би бути, але не є. У Путіна її немає. А в Заходу? Чи він уже визначився, де саме має початись його збройний опір? Бо в усій цій історії проглядається певна дуже чітка закономірність. Вистачає Обамі всоте офіційно наголосити, що його країна не буде воювати на українській території, як тут-таки, дослівно протягом години-двох, на цю ж таки українську територію вповзає чергова сотня російських танків. Путін реагує вмить. Кожне запевнення Заходу в неприпустимості для нього будь-яких воєнних дій Путін сприймає як пряме заохочення: окей, проковтнуть і це. Будуть, звісно, знову дзвонити – зліплю їм знову горбатого. Я все розумію. Воювати і дорого, і незручно, і дуже ризиковано. Особливо для демократичних систем. Особливо якщо "дорого" для них найвирішальніший фактор. Тираніям це вдається значно краще, хоч – увага, Росіє! – для багатьох із них це закінчилося летальним фіналом. І не просто летальним, а дуже навіть летальним, катастрофічно. Але демократіям все ж важче. Я бачив документальні кадри 1939 року з різко невдоволеними фізіономіями парижан, яких змушують – і це в мирній Європі, в сонячному щасливому Парижі! – навчатися користуванню протигазом. На їхніх лицях суцільне роздратоване "навіщо". Гітлер загарбав Ґданськ? І що нам тепер – воювати? Взагалі-то Ґданськ німецьке місто, Гітлера треба за великим рахунком зрозуміти. Так що відчепіться ви зі своїм Ґданськом, ми не будемо за нього вмирати. Домовляйтеся з цим божевільним за всяку ціну, бо ми війни не хочемо і не сприймемо. Довелось, однак, невдовзі сприймати. Порівняння з 1938 і 39-м роками вже, як слушно і не раз зауважено, набили оскому. І все ж я не втримаюся, бо ось і знову пригадую нашу ще травневу розмову з Адамом Міхніком. "Не будете вмирати за Донецьк? – звертався Адам не так до берлінської публіки, як до західних лідерів, фізично, щоправда, відсутніх. – За Київ також? І за Львів ні? То, може, хоча б за Таллінн чи за Ригу? Скажіть нарешті Путіну, за що ви точно будете вмирати!" Йому голосно і бурхливо аплодували. Схоже на те, що в тій театральній залі тоді зібралися винятково однодумці. Але західні лідери, схоже, нічого цього так і не почули. Ні того разу, ні тисячі інших. Проте найскладніші та найнезручніші рішення, до яких вони обов'язково прийдуть, усе одно нікуди не дінуться. Точніше – їм від цих рішень, як і від історичної відповідальності, нікуди не дітися. Не вийде. Кремлівський партнер не дасть. Юрій Андрухович, ТСН

К сожалению, у меня нет возможности ответить Вам на канале «Россия 24», просто потому, что людей с моей точкой зрения на такие каналы не пускают. Там показывают только тех, кто разделяет Вашу позицию. Видимо, поэтому Вам и приходится общаться с экраном, а не с живым Макаревичем, Собчак или кем-то др…

Ну а что еще Лавров мог сделать? Выбора-то у него нет никакого. Ибо сказать нечего. Россия отказалась от консультаций по Будапештскому меморандуму. Этот документ был подписан в 94 году Россией, Украиной, Америкой и Британией и фиксировал безъядерный статус Украины в обмен на гарантии территориальной целостности и суверенитета страны. Аннексия Крыма и интервенция на восток Украины грубейшим образом нарушает обязательства России. По сути, действия Путина ломают мировой порядок нераспространения ядерного оружия и развязывают руки Киеву в создании украинских ядерных сил. Украина не Иран. На территории страны действуют атомные станции, а уровень квалификации ученых и инженеров достаточен, чтобы создать ядерное оружие.. Пока украинцев останавливают Штаты и ЕС. Но все может измениться. А теперь вопрос. Скажите, России надо было оккупировать соседнее государство, чтобы иметь рядом врага, который в любой момент может стать ядерной державой?? Это мудро? Дальновидно? http://tvrain.ru/articles/mid_ukrainy_rossija_otkazalas_uchastvovat_v_konsultatsijah_po_budapeshtskomu_memorandumu-374883/

Сообщение: на "Спутник" Печенгского района Мурманской области пришел груз-200 и еще два сразу в части. Итого три в Мурманскую область

Фраза из письма в личку:..я не могу писать открыто...у нас в Севастополе обстановка мягко говоря не очень... пасут инакомыслящих, доносы... по ночам много боевой техники ходит... тем более что я уже имела неосторожность озвучить свою позицию в соц.сетях... Из массы ваших писем складывается картина того, что происходит в регионах России и Украины. Поражает то, что спокойные и взвешенные комментарии пишут в основном украинцы. А все кто с российской стороны либо рассказывают о зверствах и притеснениях, либо откровенно хамят и угрожают. Действительно, наша нация серьезно больна...

Очередь на Керченской переправе выросла до 720 машин, Сергей Околов, Краснодарский край

Представители ВС РФ потребовали выделить землю для захоронений

When I accompanied some of our guys back in the area ATO, I said to them that if they get into trouble, I'll be sure to be close. It so happened in the last three days that our battalions were surrounded, which caused a lot of deaths and a lot of prisoners. I kept my word: they got in trouble - I was close thanks to Vladimir Ruban and officer corps, in the ranks of which I was honored to be accepted. We went to Donetsk. Met with Oleksandr Zaharchenko and got our 16 guys back without any exchange. We took them back to Dnipropetrovsk where they reunited with their relatives. As to Zaharchenko ... He does not consider himself an enemy of Ukraine. He does not want to shoot and he doesn’t want to be shot at. When we spoke with him, he said (I wrote down word-by-word): "I'm not what they are making out of me. Here is something wrong. Please convey this to the ordinary people "- I’m passing this on. I think it is really a war of myths, from which we suffer. This is a war of slander. This is a war to impose labels and disinformation. I truly believe that Donbas and Lugansk were and will remain Ukrainian. At least I really want it and believe it. Message to our military guys: Guys, if you are going to do a feat to become a hero, save your lives first. I do not want to see pointless deaths. Do not hurt us. We will get you out of captivity, but not from the heavens. Let's get back to our real enemy. Here is what I want to say. If we stop shooting at each other, we will break Putin’s plan. Putin is “playing” on a foreign land. Everyone who is on their own land, fighting for their own land – are allies. I was in Donetsk and I think that I saw the truth. My message today: Stop the fire! I don’t want to see pointless deaths. We have to fight the real enemy. He exists – Putin.