Сумбурні заяви російських чиновників не означають рівно нічого. Крім спроби організувати психологічну атаку на Україну з метою відібрати таку «непотрібну» українську ГТС... З моменту запуску газопроводу «Північний потік» через нього пройшло 1,05 мільярда кубометрів газу, повідомляють російські ЗМІ. Як відомо, Північний потік було запущено 8 листопада минулого року. Отже, за два з половиною місяця – 1 млрд. кубометрів. Такими темпами за рік через Північний потік пройшло б менш як 5 млрд. кубометрів газу. Виходить дуже негусто порівняно зі 104,2 млрд. кубометрів, що були прокачані через територію України минулого, 2011 року, коли Північний потік уже почав працювати. Раніше Газпром планував, що у 2011 році через той газопровід буде прокачано в півтора раза більше газу. За цими ж планами, у 2012 році через Північний потік має пройти лише 10,4 млрд. кубометрів і 37,82 млрд. – у 2013 році. Це прогнози, їхня ціна невелика. Приміром, ще восени минулого року заступник голови правління Газпрому Олександр Медведєв прогнозував, що у 2012 році обсяги поставок газу через Північний потік становитимуть 27,5 мільярда кубометрів. Зараз прогнозують 10,4. Але й це негусто, з огляду на істерики, що їх влаштовували численні політики в Україні після введення Північного потоку в дію. Адже чимало з них криками «усьо пропало» намагалися легітимізувати здачу української ГТС Росії. Одна з головних проблем російського газогону – брак газосховищ, які потрібно орендувати за чималу ціну. Без належного розміру газосховищ по Північному потоку ніколи не пройдуть обіцяні кубометри. Адже утримувати обсяги поставок газу на максимальній потужності трубопроводів неможливо через сезонну нерівномірність. Газпром планує в майбутньому вийти на обсяг газосховищ у 7% від річного експорту (тобто близько 10 млрд. кубометрів). На цьому тлі українські газосховища, розміром понад 30 млрд. кубометрів, виглядають колосальними. Крім того, використання скрапленого газу та відновлювальних джерел зростає в Європі в геометричній прогресії. Завод з отримання скрапленого газу будується (за арабські гроші) навіть у переддефолтній Греції. Газпром змушений реагувати на ці тенденції. Нещодавно він підписав з п’ятьма великими європейськими покупцями газу угоди про зниження ціни на російський газ за довгостроковими контрактами – власне, те, чого домагається Україна. Як пише австрійська преса, знижка сягає 40-50 доларів за кожну тисячу кубометрів в обсягах 35 млрд. кубометрів, тобто становить загалом 1,4-1,75 млрд. доларів на рік. За даними російської газети «Ведомости», між Газпромом і Nord Stream укладено договір, що передбачає певні обсяги поставок газу по трубопроводу, причому незалежно від своїх можливостей Газпром оплачуватиме транспортні послуги. Таким чином, надлишок транзитних можливостей, якого будь-що добивається Газпром, виливається для нього в надлишок витрат. Тим часом від керівництва Газпрому лунають нові чудернацькі заяви. Олексій Міллер Як заявив голова правління ВАТ «Газпром» Олексій Міллер, будівництво Південного потоку розпочнеться вже в грудні 2012 року, а не у 2013-му, як планувалося раніше. А тим часом у газовій сфері Європи складається цікава ситуація. За підсумками минулого року Європа скоротила споживання газу на 44 мільярди кубометрів – близько 7% усього споживання ЄС. На цей рік очікується надлишок пропозиції газу в ЄС до 60 млрд. кубометрів. Нині газова ціна в США під тиском сланцевого газу (у реальність якого Газпром довго не хотів вірити) та теплої зими впала до неймовірно низьких показників і становила на 20 січня 2,343 долара за MMBtu. MMBtu (показник, розрахований на основі британських термічних одиниць) = 28,26 куб. м.. Тобто за 1000 кубометрів у США нині платять 82,9 долара – значно дешевше, ніж населення самої Росії, не кажучи про бізнес. У Європі газ на спотовому ринку нині коштує близько 300 доларів за 1000 кубометрів. Кому Росія транспортуватиме свій дорогий газ Південним потоком, якщо й Північний потік стоїть на дві третини порожній? Раніше Газпром повідомляв, що Росія має лише нових контрактів на постачання 22 млрд. кубометрів Північним потоком на рік. Якщо ці контракти справді десь існують, то, вочевидь, не стосуються перших років роботи газогону. На додачу глава концерну Олексій Міллер повідомив, що Газпром у найближчі місяці почне розробку техніко-економічного обґрунтування щодо третьої і четвертої гілок газопроводу "Північний потік". Дмитро Медведєв, Ангела Меркель Хоча ще півроку тому канцлер ФРН Ангела Меркель на зустрічі з російським президентом Дмитром Медведєвим заявила, що Німеччина не потребує «надімпорту газу й може обійтися без третьої, четвертої та п’ятої труби Північного потоку». За словами Меркель, дефіцит енергії погашатиметься не за рахунок нарощення імпорту, а за рахунок скорочення витрат і переходу на відновлювальні джерела енергії. Крім Німеччини на півночі Європи, інших великих споживачів немає. Куди тоді йтимуть третя й четверта гілка? У Гренландію – гріти білих ведмедів? Схоже, сумбурні заяви російських чиновників не означають рівно нічого. Крім спроби організувати психологічну атаку на Україну з метою відібрати такий «непотрібний», ну зовсім, зовсім не потрібний їм «музейний експонтат» - українську газотранспортну систему. У своїх знаменитих «Пословицах русского народа» Володимир Даль наводить таку: «В Москве толсто звонят, да тонко едят». Як відомо, приказки – душа народу. А хто знає душу російського народу краще, ніж Даль – датчанин родом України? Схоже, переговірникам з української сторони слід зазубрили напам’ять цю приказку, щоб безпомилково вирізняти такий дзвін.