Місяць дощі вимивають із ран
Кров, як вино.
Місто, в якому жив Пауль Целан
Богом забуте давно,

Хтось сапогами розчавив лорнет,
Смуток в очах
Я цього міста - останній поет,
Без читача...

1994 р.