Александр Терлеев, тебе внятнотбыло сказано - не ври. Три ста лет назад Украина была подмята к сожалению отстающая от развития Европы Россией. И Россияначала также уничтожатьукнраинцев и их культуру как и поляки. Вы русские НИЧЕМ НЕ ЛУЧШЕ.
История отношений♠1627 р. Указ царя московського Олексія Михайловича, яким звелено книги українського друку зібрати і на пожежах спалити із суворою забороною будь-коли в майбутньому купувати українські книги. Так у Москві спалено "Учительське євангеліє" Транквіліона-Ставровецького та "Катехизис" Лаврентія Зизанія Тустановського.♠1689 р. Патріарша заборона Київській лаврі друкувати книги "... к нам первее не прислав, отнюдь бы вам не дерзати таковых книг новослагаемых печатати..."."Первая цензура в России была заведена специально для изданий малорусской печати", визнали пізніше російські дослідники. ("Объ отмене стеснений малорусскаго печатного слова", 1905р).♠1677 р. Наказ патріарха Іоакима видерти з українських книжок аркуші "не сходные с книгами московскими".♠1690 р. Московський собор православної церкви засуджує "Кіевскіе новыя книги" П.Могили, С.Полоцького, К.Ставровецького, І.Галятовського, Я.Барановича, А.Радивилівського, І.Славинецького, наклавши на них "проклятство та анафему".♠1693 р. Заборона патріарха Андріана привозити українські книжки до Москви.♠1693 р. Лист Московського патріарха до Києво-Печерської лаври про заборону будь-яких книг українською мовою.♠1709 р. Указ Петра І про заборону друку книг українською мовою.♠1718 p. Спалення архівів та книгозбірні Києво-Печерського монастиря."...численна і найдавніша книгозбірня, зібрана і збагачена великим князем Київським Ярославом Володимировичем і збережена в печерах від усіх ворожих нападів і руїн, але нині, ... серед добробуту і тиші полум'ям пожерта. В ній зберігалось багато тисяч рукописних і всіляких дорогоцінних манускриптів, писаних різними мовами, і багато з-поміж них такими, що й ученим тодішнім мужам не були відомі, а особливо всі записки й документи щодо історії правління слов'янських племен та царів стосувались" ("Історія Русів", ст.303-304, вид.1956 p.).♠1721 р. Наказ про цензурування українських книжок.Накладено штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки "не во всем с великороссийскими сходные".♠1755, 1766,1775,1786 pp. Низка заборон Синоду на друк українських книжок.В результаті протягом другої половини 18ст. та першої половини 19ст. видавнича справа в Україні була спаралізована. Наприклад, у 1847 р. в Україні була надрукована лише одна книжка, у 1848 -3,1849 – 2, 1850 – 1,1851 – 2,1856 – 5 книжок.♠1759 р. Розпорядження Синоду про вилучення зі шкіл українських букварів.♠1769 р. Наказ Синоду, за яким українські книжки по церквах були замінені російськими.♠1769 р. Синод Російської Православної церкви забороняє Києво-Печерській лаврі друкувати букварі українською мовою і наказує відібрати ті букварі, які вже були на руках.♠1780 р. Чергове спалення книгозбірні Києво-Могилянської академії, що була однією з найбагатших бібліотек України.♠1847 р. Розгром Кирило-Мефодіївського товариства і наказ цензорам суворо слідувати за українськими письменниками, "не давая перевеса любви к родине над любовью к отечеству". ♠1863 р. Циркуляр міністра внутрішніх справ П.Валуєва про заборону видавати підручники, літературу для народного читання та книжки релігійного змісту українською мовою.♠1895 p. Заборона видавати українські книги для дітей, "... хотя бы по существу содержания и представлялись благонамеренными". На українській граматиці, написаній російською мовою, цензор зазначив: "Наивно было бы надеяться на дозволение печатать грамматику того языка, который не должен существовать".♠1892 р. Наказ цензорам суворо стежити за тим, щоб не допустити українських літературних перекладів з російської мови.♠1894 р. Заборона ввезення українських книг з-за кордону.♠1914 р. Указ царя Ніколая II про заборону української преси.♠1914 p. Спалення російською військовою адміністрацією бібліотеки Наукового товариства ім.Т.Шевченка у Львові, заборона в Галичині й на Буковині всієї української преси.♠2004 р. Запровадження Урядом незалежної України податків на видання вітчизняних книжок. (за півроку відмінено ВР під тиском громадськості і через зупинку книговидавничої галузі)♠2010 р.???Податковий кодекс Азарова, який вводить податки на вітчизняну книжку

Историк и философ Пётр Бицилли писал:Есть люди, придающие значение тому, что великоросс зовет малоросса «хохлом», а малоросс великоросса «кацапом» или «москалем», и тому подобным мелочам. Я пойду дальше и признаю, что антагонизм между Севером и Югом в России несомненно есть. Это общий факт. Он существует и в Германии, и во Франции, и в Италии, и в Испании, и в Американской республике. Но этот факт — не одно и то же, что антагонизм национальный, и не о нём, поэтому, идет сейчас речь. И если украинизаторы ссылаются на него и пытаются на нём базироваться, то это значит или то, что они не знакомы с историей, или обманывают самих себя, или же, наконец, обманывают других.

Рассуждения Музыки напоминают тезис о том, что украинской нации 140 тыс лет. До первой четверти 19 столетия вообще такого понятия как "украинский язык" не существовало. А понятие "украина" было чисто географическим, и писалось с маленькой буквы. Украиной тогда называли и Сибирь, и Поморье, и оренбургские степи, и вообще все окраинные территории России. И Григорий Сковорода и Иван Котляревский считали, что они пишут по-русски. Котляревский сам писал, что написал свои поэмы "на местном диалекте, которому ради интереса научился у своих селян". Большей части перечисленных указов просто не может существовать за отсутствием в те времена такого понятия как "украинский язык". Зато в советском Харькове в 80-ч годах была развернута целая компания по популяризации мовы - например, классы с углубленным изучением предметов (математики, химии, иностранных языков, музыки) было предписано открывать только в украинских школах. такм школам больше выделялось денег на библиотеки и культмассовую работу. А ты говоришь о дискриминации. Да сравни тиражи книг на украинском языке тогда и сейчас.