Дума про Неньку та її історичну концепцію. Олексію Костянтиновичу Толстому присвячується Колись молились сонцю, І богом був Дніпро, І берег мав високий, На березі житло – То глинобитна хатка І стріха трав‘янА. В ній мешкали слов’яни - Родина чималА. Вони були нещасні, За звичаєм слов‘ян. Народжувала мамка, На гуслях батько грав. Повз берег той високий, Повз наших бідолаг Пливли́ човни з товаром У Греки із Варяг. Терпіли цю наругу Слов‘яни сотню літ, Відкинув батько гуслі, Гукнув усіх синів. Один такий кораблик Вони підстерегли, Глибини ж ними знані, Знайомі мілинИ. Утоплений барига, Поділений товар, Уся Земля раділа, На гуслях батько грав. Співали хором діти, Аж пінився Дніпро. Наскочили варяги, І тижня не пройшло. Вони спалили хатку, Повісили рідню, Бо дбали торгівельну Кому-ніка-цію. І згарище ще довго Чорніло, і кістки Біліли. Ті хто вижив, Хрестились у Дніпрі. Відбудували хатку Черкаси і литва, А батько взяв бандуру Тай думу заспівав. За наших славних предків, Потоплені човни… Човни пливуть і далі, А наша слава – ні. І тяжко так на серці, Що він гукнув синів, Гукнув кумів, онуків І все їм розповів. І він сказав: гей нумо! І він почув: авжеж! Пливе нічийний човник, Від долі не втечеш. І не доїхав човник, І загубився крам, Родина знов щаслива, А батько – отаман! Дзвенить його бандура, Але поляки злі Розбили ту бандуру Йому на голові. І все питав полковник (по тім‘ю обушок): Куди подівся човник, І хто спалив шинок. Зламали ляхи хату, Не стане ні на мить Дніпро і судноплавство, Історія біжить По колу. Все вертає До хатки на горі. Наступну підпалили Підступні москалі. Нову валили німці, Тоді більшовики. А ми відбудували, І так спливли́ віки. З металобрухтом баржа Фарватером пливе, Під берегом рибалки. З хатинки видно все. Ось яхта пожирніше – Начальство при блядях. Засумували тато: Бригада на нулях. І все було етнічно, І далі як завжди. Трусив УБОЗ хатинку В‘язали всіх мєнти. Їм не зламати мрію. Ми вічні. Ми такі! Нехай летять по небу Космічні кораблі! Стоїть маленька хатка На березі Дніпра, А скільки з неї видно Плавучого добра! Повзучого, летючого, Всесвітнього добра!