В душі ще неспокій,на серці ще рана
Холодна гарячим струмінням впаде,
Сльоза,наче кров,на руки не званна
І голос у відлуння гукне….

Країно моя,ти встала з коліна,
Твої очі залитті слізьми,
Ціною смертей і батька ,і сина
Тебе їм вдалося спасти…

За ж що вони спатимуть вічно,
В сирій і холодній землі,
Запалим в своєму віконці свічку…
І впадуть гарячії сльози синів…

За що мати сина уже не побачить,
За що діти батька хоронять в плачі,
За що всі серця України заплачуть,
Знов тяжість й смуток сплелись на плечі…

За мир і добро ви душу і тіло поклали…
Щоб вашим нащадкам не страшно було жить,
Не вмерли ви,а ще більше повстали,
За вас кожен молить і буде молить…

Друже,ти в небі летітимеш птахом,
І подаруєш нам пісню ось ту,
Яка нам буде найпевнішим знаком…
Що я у свободі,у мирі живу!!!