Витратив кілька годин свого часу, подивившись 112 канал. Висновки такі про трьох людей: всім сумно-відомий Євгеній Кісільов постав дещо в іншому світлі, досить тверезо і чесно оцінивши ситуацію в Україні. Я сидів і не вірив своїм вухам. Тоді я відкрив для себе, наскільки у нас великий потенціал, як держави, коли послухав фахову оцінку всього що відбувається у нас з точки зору міжнародного і українського права від Геннадія Друзенка. Він настільки просто у чітко вміє все розкладати по полицях, що я захотів йому особисто про це сказати. Я сидів з широко розплющеними очима і дивився на людину, яка колись може бути міністром юстиції. А тоді мене почало нудити, у студії зявився Максим Равреба. Його тези про проплаченість майданівців та безглуздість всіх революційних подій ще раз переконали мене, що серед нас живуть "чужі". Я бачив перед собою справді москаля, про якого нам доносить народна пісенна та усна творчість. Це людина, яка живе на українській землі, дихає цим повітрям, пє воду і ненавидить все українське. В такі моменти приходить думка, як його полюбити так, як хоче Христос? Як побачити людину в таких людях, що у прямому ефірі ТВ кажуть, що всі рази, коли він був на Майдані, зі сцени лунали слова про москалів і жидів (при тому він ПРИПУСКАЄ, що так могло співпасти випадково, хоча він там бував часто) ? Хтось може мені відповісти?