БАЛЛАДА ИСТИН НАИЗНАНКУ Мы вкус находим только в сене И отдыхаем средь забот, Смеемся мы лишь от мучений, И цену деньгам знает мот. Кто любит солнце? Только крот. Лишь праведник глядит лукаво, Красоткам нравится урод, И лишь влюбленный мыслит здраво. Лентяй один не знает лени, На помощь только враг придет, И постоянство лишь в измене. ...28.09.2013
I collect Post-boxes, but it is no concern to business...
Официально я немецкий безработный.
Официально я занимаюсь на общественных началах следующим:
- перевожу философские, исторические, литературоведческие, публицистические тексты с немецкого, английского и украинского языков на русский;
- заведую международным отделом научно-культурологического журнала www.RELGA.ru : подбираю авторов, перевожу и редактирую тексты для публикации в журнале.
- пишу публицистические и философские статьи для себя и на заказ, но от души; публикуюсь в электронном и «бумажном» виде в издательстве «Плеяди» (Киев), журнале RELGA (Ростов-на-Дону, Интернет), альманахе «Философия. Культура. Жизнь» (Днепропетровск). Есть публикации в газетах «1 сентября» (Москва), «Европа-Экспресс» (Берлин), «Парус» (Кайзерслаутерн), «Бизнес и политика» и «Наше місто» (Днепропетровск), в журналах «Химия в школе» и «Экология и жизнь» (Москва), «Ї» (Львов), «Нива знань» и «Вестник ДНУ. Серия философия и история науки» (Днепропетровск) и т.д.
С его книгой "Алхимия как феномен средневековой культуры" (М., 1979) я познакомился еще студентом, поиступая к изучению проблематики творчества. Хотя нет - чуть раньше со статьей в сборнике "Научное творчество" под редакцией С.Р.Микулинского и М.Г.Ярошевского, 1969 г. выпуска. И статья и книга пораз...
Новости Памяти мыслителя. В.Л.Рабинович. Из книги 'Алхимия как феномен средневековой культуры'...
С его книгой "Алхимия как феномен средневековой культуры" (М., 1979) я познакомился еще студентом, поиступая к изучению проблематики творчества. Хотя нет - чуть раньше со статьей в сборнике "Научное творчество" под редакцией С.Р.Микулинского и М.Г.Ярошевского, 1969 г. выпуска. И статья и книга пораз...
Працює ледар безупинно, Тиран нас милосердя вчить, Найліпша в світі їжа - сіно, Пильнує добре той, хто спить, Хоробрий, хто в бою тремтить, Найвища доброчинність - зрада,- Лиш від закоханого ждіть Найрозумнішої поради.
Для пологів є домовина, Врожай - найтяжче з лихоліть, Поб'ють - сміятись є причина, Хто виграє, тому й платить, Вод…
Працює ледар безупинно, Тиран нас милосердя вчить, Найліпша в світі їжа - сіно, Пильнує добре той, хто спить, Хоробрий, хто в бою тремтить, Найвища доброчинність - зрада,- Лиш від закоханого ждіть Найрозумнішої поради.
Для пологів є домовина, Врожай - найтяжче з лихоліть, Поб'ють - сміятись є причина, Хто виграє, тому й платить, Водою греблю слід гатить, Ми живемо брехні заради, - Лиш від закоханого ждіть Найрозумнішої поради.
Радіє в злигоднях людина, Найкраща піч, коли курить, Сумління чисте - ось провина, Найбільша чесність - обдурить, Дівок гулящих слід любить, Шукати розуму у влади, - Лиш від закоханого ждіть Найрозумнішої поради.
Ви правди хочете? Лиш вади І хиби в людях слід цінить, Лише в стражданні є принади, Любити вміють тільки гади, - Од вщерть закоханого ждіть Найрозумнішої поради.
Переклад Л. Первомайського http://knyga.in.ua/index.php/inozemna-literatura/frantsiia/viyon-fransua-chytaty-online/519-balada-neimovirnostei
У панських палацах жебоніли по-французьки над преферансами, яролашами, реміками, безіками, пікетами, бриджами, а під селянськими стріхами різалися у свиню, пяницю, відьму, дурня, цигана, манахвейку, лаву, хвильку. Назви українських мастей є похідними від німецьких
У панських палацах жебоніли по-французьки над преферансами, яролашами, реміками, безіками, пікетами, бриджами, а під селянськими стріхами різалися у свиню, пяницю, відьму, дурня, цигана, манахвейку, лаву, хвильку. Назви українських мастей є похідними від німецьких