Щоб ви зрозуміли: в період з 2-го по 10 (15-те) травня - один з найвизначніших періодів в житті нашого Верховного Головнокомандувача. Враховуючи, що росіяни та терористи планують широкомасштабний наступ за трьома напрямками, (Маріупольский, Донецький, Горлівський), регулярні тривожні доповіді розвідки та застереження комбатів з цього приводу - Петро Олексійович має зайняти вкрай промілітарну позицію, і хоча б на цей період забути про свій дипломатичний досвід і мантру про "Президент миру", бо як сказала Liudmila Lisenko "У нас Президент миру, а хотілося б Президента України" - краще й не скажеш. До того ж, Петро Олексійович має довести Нашим західним та іншим світовим друзям і партнерам, а передовсім собі і нам, що він не є їхнім вассалом який, тільки-но біда, біжить до них по допомогу зі скаргами та благаннями. Довести, що він гідний очолювати сильну, незалежну, жертовну Українську Націю. Наразі ж, виглядає так, що він погано контролює, або пустив на самотік ситуацію на фронті, яка є набагато важливішою за економічні преференції, світове співчуття і майбутню посаду в Європарламенті, про яку він так мріє. Хочу звернутися безпосередньо до президента України:
Не час, Петро Олексійович, влаштовувати розбірки з добровольцями, боятися "розхитування човна" патріотами та націоналістами які прагнуть жити в Державі яку бачив Майдан ідучи на смерть, бо, як відомо, першими з розхитаного човна біжать щурі. Ви ж не щур? Готуйтеся до оборони, готуйте суспільство, тільки не постійним залякуванням, а конкретикою: "Що робити? Чого чекати? Як ще допомогти?" Розкладіть по полицях. Максимально синхронізуйте дії влади, армії, добровольців, волонтерів, інформвійськ та решти суспільства задля якомога більшої готовності відбиття російсько-терористичної агресії. І ще дещо: якщо все, що я Вам тут написав, а радше сказати озвучив думку переважної більшості Українського Народу Ви втілите в життя, під час наступу агресора можна буде неозброєним оком побачити зрадників, саботажників, лихварів, панікерів,внутрішніх ворогів та симпатиків окупанта у всіх без винятку гілках влади. Можливо, відкрию Вам секрет, але їхні імена, а інокли навіть паролі і явки, давно відомі Українцям, які з подивом, обуренням та гнівом зпостерігають за тим, як вони продовжують паразитувати на тілі України та тілах Її захисників.
То ж, вимагаю від Петра Олексійовича миттєво реагувати на всі прояви антиукраїнської діяльності і максимально жорстоко карати всіх причетних до зриву обороно-наступальних дій Українського війська. Так, саме обороно-наступальних, адже вірю в те, що ми повернемо т.зв. "Сіру зону" в склад України без прийняття будь-яких умов ватажків "ДНР" та "ЛНР". З терористами не домовляються і ще одне: "АТО має тривати години, а не місяці" - Ваша цитата? Назвіть речі своїми іменами. В Нас - війна. Національно-Визвольна Війна з Росією та її колаборантами. Близько півроку назад мій Друг, ветеран Придністровської та двох Грузинських війн, учасник війни на Донбасі Валерій Пальчик сказав: "Теперішня влада боїться перемогти Росію, бо й досі бачить в ній старшого брата" Від себе додам, що я особисто завжди бачив в ній п'яного сусіда. Коли ж і Ви, разом з усією владною командою побачите Росію так. як я?
На останок додам: вчора, моя сестра Анастасия Приходько отримала з рук Святішого Патріарха Київського і Всієї Руси-України першу Українську нагороду, медаль "За жертовність і любов до України". Вона написала наступне: "Хочу передати найтепліші слова подяки Патріарху Київському і Всієї Руси-України Філарету, за цю відзнаку моєї праці наблаго всієї України і запевнити, що я не зупинюсь у своїй боротьбі, адже зараз бориться весь Наш героїчний Народ і я, як невід'ємна його частина немаю права бути осторонь тієї біди, що принесла нам країна-агресор Росія. Ми всі обов'язково переможемо, бо з нами Бог і Україна. Слава Україні!" Так от, таких як моя сестра - сотні тисяч, якщо не мільйони по всій країні, і Вам, як Президенту, ніяк не можна зганьбити їхню жертовність і любов до України своєю невпевненістю, нерішучістю, банальним "либонь пронесе" і страхом перед втратою російського ринку збуту. Цукерки-це добре, але не забувайте, що в Росії ваші цукерки переплавляють на набої, якими вбивають наших Героїв, і дітям, які залишились без батька, повірте мені цукерки не смакують... Сподіваюсь, Ви мене почуєте, бо якщо ні, я не впевнений, що ваше народне призвисько "Однотуровий" не перетвориться на "Напівтерміновий". Проявіть волю до перемоги і ми Вас підтримаємо. Слава Україні!